підпиратися — а/юся, а/єшся, недок., підпе/ртися, підіпру/ся, підіпре/шся, док. 1) чим і рідко на що. Спиратися на що небудь, стоячи або пересуваючись. || Схилятися, обпиратися головою, підборіддям, щокою і т. ін. на руку, долоню. || у сполуч. зі сл. бік, боки … Український тлумачний словник
попідпиратися — а/ємося, а/єтеся, док., чим, на що. Спертися на що небудь (про багатьох) … Український тлумачний словник
відпиратися — 1 дієслово недоконаного виду відмикатися відпиратися 2 дієслово недоконаного виду ставати чистим внаслідок прання … Орфографічний словник української мови
підпиратися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпиратися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпертися — див. відпиратися I … Український тлумачний словник
підпертися — див. підпиратися … Український тлумачний словник
відмовитися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови